АНОТАЦІЯ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Працюючи керівником гуртка 20 років, основною проблемою над якою я працюю:"Розвиток творчого потенціалу дитини у вільний час,в процесі гурткової роботи".
Працюючи над цією проблемою я визначила головні завдання і мету"
- прищеплювати дітям любов до духовної спадщини українського народу;
- формувати в них національну свідомість;
- виховувати любов до праці,охайності;
- розвивати фантазію та естетичні смаки;
- викликати позитивні емоції:радість і задоволення від своєї праці і праці друзів,бажання творити прекрасне на радість людям.
- формування дружніх стосунків;
- відчуття відповідальності.
Ропочинаю свою роботу з учасниками колективу з вивчення індивідуальних особливостей кожного.Мене цікавить рівень вихованості учня,ставлення його до людей , друзів , батьків , до самого себе.
До складу гуртка входять діти різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створення в ньому позитивного клімату,для адаптації дитини у новому колективі.
Заняття намагаюсь організувати , щоб дітям було цікаво.Вважаю .що при проведені гурткової роботи основними ворогами є сухість , монотонність , формалізм.Тому завжди шукаю різні шляхи, щоб залучити дітей до творчої праці. А саме гуртківці беруть участь у створені дизайну костюмів, залу, кабінету,беруть участь у різноманітних виставках , конкурсах, в яких часто отримують призові місця, власне це і запалює в них вогник до творчої праці.
Гурткова робота базується на заохоченні і стимулюванні учнів до обраного виду діяльності, а також формуванню в них стійкого інтересу й потреби у творчій самореалізації.
Планування виховної роботи проводжу разом з гуртківцями. Вважаю , що діти мають право на ініціативу,самостійний вибір справ та заходів,можливість виявляти фантазію, тоді виховна робота приносить позитивні плоди.
В своїй роботі намагаюсь використовувати іноваційні методи та підходи до навчально - виховної діяльності гуртківців.

Я, як керівник гуртка допомагаю гуртківцям розвивати кмітливість, винахідливість та зацікавленість до пошукової творчої діяльності. Для досягнення цієї мети на заняттях застосовую різноманітні методи навчання: пояснювально – ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація); репродуктивні(відтворювальні); проблемно – пошукові (проблемне викладання матеріалу). Перевага надається інтерактивним та ігровим методам. Під час занять намагаюсь використовувати: сюжетно – рольові ігри, ігри – змагання,та пальчикові ігри, елементи пантоміми, ляльковий театр тощо.

         На заняттях в гуртку діти виготовляють вироби до різних подій та свят, зокрема,  Новий рік, День Валентина, день Захисника Вітчизни,  8- Березня, Великдень, 9 – Травня, День Вчителя, День Матері, Дні народження своїх найближчих з кола сім’ї та товаришів.Своїми виробами вони приносять найбільше задоволення в ці особливі пам’ятні дні.

      Я вважаю, що для зацікавлення дітей необхідно не лише організовувати їм цікаво роботу, а й відпочинок. З цією метою, готуючись до зимових канікул, завжди на передодні Нового року проводиться новорічне свято - розвага для гуртківців, які постійно відвідують заняття. Проводиться дуже багато веселих конкурсів, а в кінці свята обов’язково приходить Дід Мороз з подарунками та солодощами. 

Я дуже люблю дітей, тому на заняттях намагаюсь створити для них атмосферу невимушеності, вільного спілкування. На гуртку я створюю такі умови праці, щоб кожній дитині було цікаво та корисно на заняттях. Одним із прийомів я використовую – це підхід до кожної дитини, а не до групи в цілому, оскільки кожна дитина це індивідуум і має свої вподобання та смаки. 

В кабінеті завжди діюча дитяча виставка робіт, яка завжди поповнюється та змінюється. Це дає змогу заохочувати дітей на виготовлення різних гарних виробів.

СЦЕНАРІЇ:

"ДЗВОНЯТЬ  ДЗВОНИ".

  Ведуча 1 Весна прийшла і все кругом ожило. Весною до нас приходить одне з найвеличніших християнських свят — Великдень. Великодній день — святий день. У цей день воскрес Син Божий — Ісус Христос, власним життям заплативши за гріхи роду людського.

Ведучий 2. Слово «Пасха» прийшло до нас з грецької мови і означає порятунок. У цей день ми торжествуємо позбавлення через Христа Спасителя всього людства від рабства диявола і даруванням нам життя і вічного блаженства.  Воскресіння Христове – це основа і вінець нашої віри, це перша і найбільша істина.

1-а дитина
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.

Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
— Христос воскрес! Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Христос Воскрес!

Чи може, на цім світі

Із бездуховності воскресли ми?

Ведучий 1. . Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Ведучий 2 . В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

Учень

 І зійде сонце, наче кругла паска,

Мов писанка, розквітне вся земля –

Радіймо, друзі, великодня казка

Гаївкою хай серце звеселя!

Співаймо, друзі, в великоднім колі

І Господа воскреслого молім,

Щоб обновивсь весною щастя й долі

Наш рідний край, наш рідний дім.

Діти танцюють гаївку.

Ведучий 1.   В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-міроносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гроб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господне.

Заходить дівчинка за нею Ангел.
Дівчинка.Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв. Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем... Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив!

Ангел.Се вчинив Господь Всеможний! Він воскрес!

ДівчинаО, диво з див!

Ангел.Не лякайтесь! Приступайте! Я посланник із небес!

Дівчинка. Ти посланник із небес? То є Ангел з неба, діти!

Ангел. Так, я ангел. Христос воскрес!

Дівчинка:О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес

Ангел.Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує! Всіх вас нині звеселяє
Диво з див святе, чудесне!
Вже вас горе не здолае,
Ваша доля ще воскресне!.

Учень. Христос Воскрес! Співає вся природа, Величний гімн полинув до небес. Хоч Він помер — з любові до народу, Із гробу встав, у величі Воскрес. Христос Воскрес! Яка велична днина! Яка любов, і ласка, і краса! Віддав Господь улюбленого Сина, Щоб людям всім відкрити небеса. Христос Воскрес! Радійте нині, діти! Сповнилося найбільше із чудес. Пропала тьма, і сонце правди світить! Христос воскрес! Воістину воскрес!

Звучить пісня про Великдень.

Ведучий 1. До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

Ведучий 2. За 6 днів до Великодня, за християнським  ученням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусалиму. Дорогою зустрічний люд гучно Його вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не ростуть, їх замінила верба. Під час Богослужіння у Вербну неділю освячується вербова  лоза. Принісши її додому, люди злегка б’ють одне одного гілочками, приказуючи: «Верба  б’є, не я б’ю, через тиждень  - Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!»

учень:Верба красна розцвітає, Про Великдень сповіщає І Спасителю під ноги Стеле гілочки розлогі Світла  Вербниця настала, Радість нам подарувала, Край доріг і біля річки Вкрились котиком вербички. Галузочки посвятили, Діток розуму навчили, Щоб здоровими зростали, Україну шанували! До зали вбігає хлопчик-вістунець І входить дівчинка. Вістунець Не я б’ю, верба б’є Через тиждень — Великдень. Будь здорова, як вода, Багата, як земля, А красива, як весна. Дівчинка   Хто ти? Вістунець Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята — до Великодня. Дівчинка. А чого мене б’єш? Вістунець, Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день — Вербна неділя.Тож І ти не зволікай, бо: Жарт б’є, не я б’ю – За тиждень — Великдень!Недалечко червоне яєчко. Ведучий1: Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня.

Інсценізація уривка з казки «Курочка Ряба»

Іде баба, тримає в руках шкаралупку від яйця і плаче.

Баба :Ой, горе мені, горе. Що ця довгохвоста мишка наробила?

Курочка:Що сталося, бабцю, чого плачеш?

Баба:
Як же мені не плакати? Поклала я яєчко, що ти знесла, на поличку. Бігла мишка, хвостиком зачепила, яєчко впало і розбилося. А я хотіла на свято писанку розмалювати.

Курочка:
Не плач, бабуню. Я знаю що робити, тут є діти які вміють малювати писанки. Давай їх попросимо, нехай нам допоможуть. Я яєчка тобі принесла,а діти хай тобі писанки розмалюють.

Входять діти.

1 а дитина
Гарна писанка у мене
— Мабуть, кращої й нема!
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них…
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць
— Та, як шосте закінчила,
Тато мовив: “Молодець!”
Я ту писанку для себе.
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу

2-а дитинаЯ писанку казкову намалюю:
На ній яскраве сонечко блищить,
Веселий дощик моросить.
Земля квітує рястом голубим,
У чистім небі журавлиний спів,

3-а дитина
В хаті на осонні  сяду на ослоні,сяду я скраєчку
— Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарно писанку малюй,
Буде небо, і земля,
І ставочок, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому — яструбок.
Буяє в мене писанка
Про Вкраїну пісенька.
Звучить пісня «Писанка»

Учень: «Христос Воскрес!» — шепочуть квіти,
Несеться шелест їх по лузі.
«Христос Воскрес!» — вкраїнські діти,
Радійте всі – ви наші друзі!
«Христос Воскрєс!» — щебече дивно
Мила пташинка у гніздечку,
«Христос Воскресі» — моя родино,
Моя хатино, мій садочку.
«Христос Воскрес!» — Дніпро клекоче
Й несе цю вість у Чорне море.
Вкраїно, встань, протри вже очі,
Всміхнися і забудь про горе!
Ведучий1
Друзі ,я хочу вам запропонувати гру «Музична писанка».
Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється, і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить з кола. Гра продовжується до тих пір, поки не запишається переможець. Він і бере собі писанку.Нумо, хлопчики,дівчатка в коло всі ставайте,гру веселу починайте!
Усі бажаючі грають.

Ведучий 2. Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним, Білим тижнем або чистим. Кожен день цього тижня має своє призначення.

ПонеділокПонеділок білить хату   любить, певно, працювати:і кути побілить й стелю,щоб Великдень був веселий!

ВівторокШурхіт. Шум. Рипить в оселі:чисто-начисто підлогу -шури-шури! – тре завзятонаш вівторок довгоногий.

СередаПишна пані середа і пере, й прасує.До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

ЧетверЧистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятницяП’ятниця пече паски –господиня вміла:склянки зо три молока до цеберка влила,трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

СуботаУ суботи, ой, роботи - пише писанки субота,ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Ведучий 1. Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У  Чистий Четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу Сонця. У цей день прибирали в хаті, все мили й чистили.

Ведучий 2. Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, голубків, жайворонків.

Ведучий 1. Страсної п’ятниці розчиняли тісто на паску, бабки та пироги, а в суботу пекли. Верх паски прикрашали Хрестом і обручем із тіста, «аби файно росла», та наліплювали шишечки. Посадивши паску в піч, господиня витирала дітям обличчя, промовляючи: «Абис такий величний, як хліб пшеничний», «Абис така велична, як паска пшенична».

 Ведучий2.    За паску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, поки не посвятить священик, їсти не можна. Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд, якщо ні або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів.

Учень:Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.
Святість – це чарівне слово,
Тільки треба так зуміть, щоб життя своє святково У труді й добрі прожить.

Інсценізація «Великдує кругла паска»

Паска
Гей, посуньтеся, будь ласка,  і заграйте мені марша,
Я ж між вами тут найстарша.

Яйце.

Щось тисне щохвилини,не чую рук вже й ніг.

Затерпла всенька спина й болить вже правий бік

Гей! Хто тут? Озовися!Наліг, що вже тріщить

Ти чуєш? Підіймися,не можу біль терпіть!

Болить вузенька спина,

Хрін. Хто ниє біля мене .У цей святковий день?

Яйце. Це я, яйце свячене, хтось душить наче пень.

Хрін: (придивившись)

То шинка, друже милий,обабіч розляглась.Спить, бач, як знахабніла.

(хрін відсуває шинку)

Шинка: А вам до того зась!

Яйце: Тепер уже вільніше,тай біль вже не такий.

Хрін: І вигляд веселіший.

Яйце: Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін:Що за такого мають,мені не дивина,

Проте, всі поважають як прийде лиш весна.

Сьогодні свято Паски, Я незамінний тут.  Який смачний я з м’ясом.

Ковбаса: (ображено)Хвалько ти, шалапут,смачніше всіх на світі

І найситніша – я.Мене їдять і діти і вся людська сім’я:

Гей гоп-са, гоп-са-са,червоні в мене боки –танцює ковбаса.

Масло:Я так потрібне людям Їм ситності даю.

Мене і в страві люблять  і хворі з медом п’ють.

Без мене свято Паски не може обійтись.

Сир:Скажи мені, будь-ласка,не гірший, я ніж ти.

До мене дай сметани,хоч пальці облежи.

Й вареники із мене чи ж не смачні, скажи!

Паска: (гордо) Та що там говорити?

Важливіша я тут,без мене вас до церкви  святити на підуть.

Я голова над вами, мій рід йде з давнини,шанують нас віками

І славлять щовесни.Та й з Паскою Великдень звуть люди на землі,

Тоді день є великий  як паска на столі. До того ж я багата

Родзинками й медком,  їдять мене на свята  із м’ясом, молоком.

Звучить пісня «Великдень»,

Ведучий 1.  В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове Богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

Ведучий 1. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо відкрите".

Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, - а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Учень. Вірш. Христос Воскрес.

Ведучий2.
Великий день!Великий день!
Який Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі…
Веснянку діти хороводять.
Христос Воскрес!Христос Воскрес!
Сьогодні й сонце не заходить,
А сяє й сяє із небес.

Учень:Пасхальна пісня в небі лине,     
Звершилось чудо із чудес,
Хай кожна тішиться людина:
Христос воскрес! Христос воскрес!

Жінки до гробу поспішають,
Вітає ангел із небес
І їм новину сповіщає:
«Христос воскрес! Христос воскрес!»

Серця їх радістю світають,
Не плачуть більше, смуток щез.
Біжать і всім розповідають:
«Христос воскрес! Христос воскрес!»

Чого ти, друже, зажурився?
Христос життя Своє віддав,
Щоб ти душею відродився
І в серце Господа прийняв.

Він кров пролив, щоб дать спасіння,
Відкрити світле майбуття.
Повір в Христове воскресіння
І вічне матимеш життя!

Дівчата і хлопці виконують гаївку

1-а дитина
Скільки б не співали,А кінчати час. Кращі побажання
Ви прийміть від нас.

2-а дитина
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд!
Щоб ви, і ми
Щасливі були!

                                                          

"МИКОЛАЮ ДО НАС ЗАВІТАЙ

Дитина:За вікном сніжок летить, вітром завіває, Тож спішіть усі до нас На свято Миколая! Ну, а хто сюди прийшов, раді вас вітати Веселіться і радійте на нашому святі. Маємо чого радіти, добре знаєте ви, діти! Долетіла до нас вість, що до нас в дорозі гість. Хто це? Кожен пам’ятай! Це святий наш Миколай! Діточок він всіх згадає, Їм дарунки посилає, Він вже близько, вже іде, Наша пісня хай гуде!(Пісня)

Ведучий: Добрий день, мої милі друзі! Я бачу, що тут уже всі зібралися тож можна розпочинати нашу святкову програму. До речі, а чи знаєте ви , яке сьогодні свято?
Діти: День Святого Миколая.
Ведучий: Так, дійсно, сьогодні Свято Миколая.-Угодника, Чудотворця, який приходить у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких дітей він створює чарівну казку, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажанні гостинці.

Ведуча : А чи знаєте ви діти , що це за свято? І хто такий Святий Миколай. Ось послухайте про нього легенду.

Жив колись давно на світі десь у Азії юнак, Роздавав дарунки дітям той багатий одинак. Бідним дітям у потребі дарувати він любив, Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив. Став єпископом все знаним Миколай і чемно жив. Особливої пошани він у Бога заслужив. Запитав Господь : «Що хочеш за свої заслуги ти?» «Хочу, Господи, я хочу раз на рік на землю йти. Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов, Чемним дітям роздавати подарунки за любов.» І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає: Миколай мандрує світом - подарунки роздає. Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, Батька й матір шанувати, рідну землю і народ.

(звучить музика, влітає Сорока)

Ведучий: Ой! Що це?

Сорока: Дзелень, дзелень, Всім добрий день!
Лечу сьогодні я по лісу,
Новин несу цілу валізу.
Проснулась – в лісі вже зима
Проходу вже давно нема.
Заснули поле, річка, гай
Заснули скрізь сади веселі,
Заснули в парках каруселі,
Не спить лише дитячий край!

Ведучий: Ти чого розскрекоталася? Дійсно Зима вже прокинулася й одягнула все навкруги в зимовий одяг. Вона, навіть, зателефонувала Миколаєві, допомогла йому зібрати подарунки для чемних дітей, попрохала Зірочок, щоб ті вказали шлях до дітей. А Чорту підморозила хвоста і заморозила його різки.
Сорока: Ну добре, добре, переконали ви мене. А ще я несу новину на хвості.
Ведучий: І що це за новина?
Сорока: Іде до нас у гості лісом хлопчик-задирака, двієчник і обзивака. І я його боюся. Мабуть я звідси полечу, а то іще отримаю сніжкою по шапці.
( під музику вилітає)
Ведучий : Зачекай! Постій!..Куди полетіла не договоривши
(під музику з’являється хлопчик. )
Падає сніг, виє вітер. З’являються зірочки
Танець зірок
Зірка 1: Грудень - місяць наступає
Тож зимі пора вже буть .
Зима холоди гукає: -
Запрягай вітрів у путь!
Зірка 2: Нічка тиха, таємнича, повна дива і чудес. До дітвори прийде в гості довгожданий гість з небес. Буде радість, буде втіха, бо ж усякий пам’ятай: За дітей цієї ночі Не забуде Миколай!

Зірка1: Ми зіроньки-сестрички, на землю поглядаєм , Терпляче і тихенько на нього всі чекаєм .

Зірка 2: Ми світимо всі разом на землю з висоти. Щоб добре було видно, куди до діток йти.

Зірка1:Бо свято Миколая приходить до діток, Тож освітити треба найменшенький куток.

Зірка 2: А що це за хлопчик? Що ти тут шукаєш в таку пору.
Хлопчик: Я іду назустріч Миколаю, щоб сказати йому, що я змінився, виправився..
Зірка2: А ти що, щось негарне робив?
Хлопчик: Так… В тому році я був неслухняний: ображав дітей, дівчаток смикав за коси, говорив погані слова. Миколайчик на свято поклав під мою подушку багато різочок. Мені стало соромно і боляче. Я тоді зрозумів, що чинити так не можна. Після цього я став добрим, чемним, ввічливим хлопчиком, допомагаю вдома.
Зірка 1: Так, він дійсно став хорошим хлопчиком, ми з неба за ним спостерігаємо і все про нього знаємо.
( Віє вітер. Звучить гучна музика . хтось тупотить за сценою
Вбігає Чорт)
Хлопчик: Що це? Хто ти?
Чорт : Привіт, день добрий, гутен так!! (кланяється багато разів)
Вітаю вас на різний смак. Я Антипко. Що не чекали? Я сам без запрошень кругом устигаю.
Хлопчик: Такий чарівний вечір, на кого і не чекаєш - все одно зустрінеш..
Чорт: До вас у гості примчав із пекла,
У вас – зима, в нас - хата тепла,У вас мороз за хвіст щипа (показує хвоста)
І снігу в очі насипа . Не дивиться, що я гість . Морозить , студить як на злість.
Хлопчик: Я теж тут гість. Іду на зустріч Миколаю.
1-а дитина: Чи то пір’я з подушок, чи то з цукру порошок, Так паде, паде з гори на поля і на хати?

2-а дитина: Ні, це Миколай Святий сипле з неба на діток Свій білесенький сніжок. А за тим сніжком летять білі крила ангелят.

(Звучать дзвони)
Чорт: О, це вже Ангели сходять з небес. Треба мерщій ховатися. (дивиться по сторонах, шукає схованку. Ховається за завісою)
Хлопчик (здивовано): І навіщо ховатися???
( По залу ідуть дівчата-ангели, в руках у них дзвони. Виходять на сцену.)

Ангел 1: Де з молока тече дорога, де безліч зір, де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу несу у вашу я оселю. Ще хвилька, діти, і між вами тут стане Миколай святий Він з щирим серцем і дарами опиниться у залі цій.

Ангел 2: Серед неба місяць сяє, Божа зірка помагає . Серед неба місяць світить, і чекають чемні діти на святого Миколая Ми йому на зустріч йдем в кожну хату заведем.
( два ангели виходять із залу по Миколая)

(Чорт чхає за завісою)
Ангел 1: Тихо, діти! Тут хтось є.
(хлопчик тягне Чорта за хвіст на сцену)
Хлопчик: Ось він, ось він
Чорт (плаче): Ой-ой-ой! Боляче .
Ангел 1: Ось цей боягуз. Бачите як сховався.
Чорт: І зовсім я не боягуз! До цих нечемних дітей я із самого пекла примчав. Прутики вербові приніс (показує в’язку) і кожен прутик я віддам оцим лінивим дітлахам.(бігає по сцені, розмахує прутиками)

Ангел 2: (підходить до нього)
Геть Антипку, то дарма
Лінюхів у нас нема
Правда, діти, що нема?
Діти: Нема.
Ангел 1: Навіть цей хлопчик змінився: виправився, став привітним, чемним, чесним.
Чорт: Хай ці прутики придбає
Хто батькам не помагає
Ангел 2: Геть, Антипку, то дарма_
Неслухняних в нас нема.
Правда діти, що нема?
Діти : Нема
Хлопчик: Геть, Антипку! (Чорт тікає)

Ангел 1: Ви молитву пригадайте
На Антипка не зважайте.

Хлопчик: Ангеле, хоронителю мій,Завжди біля мене стій.
Вранці, ввечері, вдень і вночі
Будь мені при помочі.
( повторюють усі разом)

Ведуча:Діти ,а давайте гарною піснею закличем Святого Миколая ,можливо він до нас швидше завітає. (діти співають пісню: «Миколай,Миколай,ти до нас завітай»)

Ведуча: Дивіться мерщій на сріблясті куші
Що там світиться, горить?
Що яскраво мерехтить? Наче зірка миготить.?
дитина: У дитячий край щасливий йде весела вість, Що коником білогривим Їде з неба гість. Дарів він несе багато, Повнії санки. Радість буде в кожній хаті, Бо в них забавки! Їде, їде гість багатий У дитячий край. Хто цей гість? Ви відгадали? Всі разом: Святий Миколай!

Лиш раз в рік таке буває: Господь небо відкриває, І на землю поспішає Миколай. В кожну хаточку, домівку, чемним дітям під голівку Ласку Божу залишає Миколай.

(до залу заходить Ангел з Миколаєм),

Ангели: Сніг, сніжок посипай, ось і добрий Миколай(посипають сніжок)

Ангел 3 Вітаю вас, милі люди, при вашій родині. Нехай добро з вами буде, І щастя віднині. Нехай смуток ваш і горе Спливуть за водою, І утопить їх хай море Зі слізьми і бідою.

Миколай: Мир вам діти в цій оселі! Будьте радісні й веселі! Всім здоров’я вам бажаю, щастя й долі в нашім краю! Я прийшов до вас з небес на землю, бо знаю , що чекаєте на мене і приніс вам благословення від Бога. Сьогодні я приніс вам солодкі і смачні подарунки. Ними щедро всіх я наділю.

Хлопчик: Добрий день, Св. Миколаю! Я так чекав на вас. Хотів розповісти про свої добрі вчинки.
Миколай: Пам’ятаю, пам’ятаю. І про вчинки твої добрі я вже знаю. Молодець … Виправився . Знаю я що готувалися до свята – вірші, пісні вчили. Тож я сяду відпочину, а ви мене розважте. (діти розказують вірші)

1- а дитина: Я святого Миколая дуже-дуже добре знаю. Він на свято в чобіток для слухняних діточок Має у своїй торбинці найприємніші гостинці.

2-а дитина: Любий Отче Миколаю, ти усе про мене знаєш. З висоти небес спустися, серця лагідно торкнися, Освяти його любов’ю, подаруй душі здоров’я. Буду чемна і слухняна, все робитиму старанно. Хочу, Отче, як і ти, мир і радість всім нести.

Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.

Дитина: Святий та добрий Миколай, до нас в будинок завітай, На нас, маленьких подивися І подарунків всім нам дай.

Дитина:Любий Миколаю, прощення прийми, будемо слухняні, будем чемні ми. Будем пам’ятати заповіді всі, хочемо ми жити в щасті і добрі.

Він ходить від хати до хати,питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

Миколай: Як же гарно, діточки ви розказуєте вірші. А чи були ви цілий рік слухняні та чемні? Я запитаю у ангеляток які за вами спостерігали. А скажіть, небесні дітки,- ви ж для них найліпші свідки –Чи ті діти, що у залі, ті спереду і там далі, Більші, менші і маленькі, цілий рік були чемненькі?

ангел 1: Так вони були чемненькі. Тата слухали і неньку.

Миколай: А скажіть, небесні дітки, - ви для них найкращі свідки –

Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють?

Чи шанують рідну мову, українське добре слово?

Ангел 2: Так, і моляться й читають, гарні пісеньки співають

(на сцену вибігає Чорт, в руках у нього книга «Гріхи»)
Ангел: Ах ти, чого вдерся в нашу хату? Бачиш, тут святий Миколай, Ану швидко звідси втікай!

Чорт : Миколаю, зупинися, подарунки заховай,
Тут зібрались діти грішні (показує книгу)
Ти нічого їм не дай!
О! гріхів у них багато! Антипку краще знати кому дарунки роздавати.
(одягає окуляри, сідає на край сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає)
- Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем
- Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.
- А малий Андрій до кави своїй мамі вкинув солі.
- А Оксана – що й казати, не хотіла іти спати.
Погрішили, погрішили. Ти дарунків їм не дай.
Дай мені, а я швиденько віднесу їх у свій край.
Ангел 2: Досить, досить!
Щось ти крутиш, баламутиш..
Не дійдеш ти так до цілі,
Всі крутійства твої марні,
Бо всі діти наші гарні.
(виганяють Чорта)
Ведуча : Є в нашого народу чудові традиції: співати колядки, щедрівки, є і вечорниці. Отож діти порадуйте Святого Миколая,може хтось вірша розкаже,а може хто заспіває про Миколая пісню,за це він вас щедро обдарує.
Концертна програма
Ведуча: А чи вмієте ви відгадувати загадки? Уважно слухайте і відгадуйте.

Прийшла до нас бабуся у білому кожусі.
Поля причепурила - пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте - хто вона Бабуся чепурна? (Зима)
Коли падаю я з неба, люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді вважай — буде добрий урожай. (Сніг)

Узори вишиває без голки і без нитки.
Улітку спочиває, а взимку - дуже рідко. (Мороз)

Зелену сукню маю, ніколи не міняю,
Один - єдиний раз на рік її я прикрашаю. (Ялинка)

Прийшов до нас гість та зробив нам міст
без сокири, без долота - швидка й міцна робота. (Лід)

Невеличкі дві хатини, в них м'які і теплі стіни. По п'ять братиків малих прожива в хатинах тих. (Рукавички)

(Святий Миколай з Ангелами вручає дітям подарунки.)
Миколай: Бачу я ви добрі діти – буде з того Бог радіти! Ось настав прощатись час,Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі, Живіть в злагоді і мирі . Мамі й тату помагайте,
Менших себе не чіпайте . Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте. Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік . На велике світле свято
З Миколаєм вас, малята.

Ангел 3:Погуляли ми чудово, але нам рушати час.
Та за рік обов'язково завітаємо до вас.
Ви ж дивіться, будьте гарні, не грішіть і не пустуйте.
Щоб слова не стали марні,
За своїм життям слідкуйте.
З неба будемо слідити!
Прощавайте, любі діти.

Ведуча: Дякуємо тобі, Святий Миколаю, за твої побажання та дарунки.

Будемо чекати тебе наступного року. Обіцяємо бути добрими та

чемними. (Із піснею «Ой хто, хто Миколая любить» виходять діти.) 

"ДО НАС ІДЕ РІЗДВО"

Свято Різдва Христового

Ведучий№1: Христос Рождається! Одна лиш фраза, але яка дивовижна сила, яке безмежжя почуттів, мрій і дум, яка глибина змісту і суті цього сокровенного Таїнства закладені в ній! Кожного разу, коли наближаються Різдвяні свята, наші серця сповнюються великою радістю, якимось особливим настроєм, передчуттям чогось бентежного, хвилюючого, таємничого.
Ведучий№2: Різдво - свято народження Сина Божого - від віку зустрічає весь християнський світ. Такої святковості й веселості, як на Різдво Христове, не знає жодне свято. Воно є й ознакою зимового повороту Сонця, збільшення дня, початку життя в новому році

Ведучий№1: День перед святом Христового Різдва називають Святим Вечором. Святий Вечір має свої старовинні звичаї та обряди, чудові традиції. Люди ревно бережуть у своїй пам’яті це дивовижне святкування. До Святвечора заздалегідь готуються і з радістю чекають його. У цей день люди намагаються створити атмосферу злагоди, спокою, миру і багатства у своєму домі.На Святий Вечір кожен господар дбає, щоб у його хаті було вдосталь їжі, щоб так було цілий рік.

Ведучий№2: Господиня на Святвечір готує 12 обов’язкових страв, аби в усі 12 місяців року жилося в достатку. Усі страви мають бути пісними, як символ тієї бідності, в якій родився Син Божий. А після вечері сім’я починає колядувати, пригадуючи всі давні колядки, серед яких найчастіше: “Небо і земля нині торжествують”, “Нова радість стала”,“У Віфлеємі новина ”,“Добрий вечір тобі…”.

Ведучий№1: Колядки – це гімн Христу, оспівування його народження, це найдавніший жанр пісенної поезії українського народу. У них найяскравіше відбився світогляд наших предків, первісне осмислення природи і законів життєустрою.

Ведучий№2:У святих отців є така думка: Господь може тисячу разів народжуватись, але це не має для тебе жодної користі, якщо Він хоча б раз не народиться у твоїй душі, не народиться для тебе особисто. Тому ми і кажемо один одному не "Христос родився", а "Христос рождається".Рождається неперестанно в наших душах. Тож нехай ці колядки, ці святкові вистави допоможуть нам вникнути в саму суть цієї незвичайної події..Коли народився Спаситель, ангельський хор у небі співав: "Слава в вишніх Богу і на землі мир".Тільки убогі пастушки змогли почути цю новину, тільки вони не спали, тільки їхнє серце було відкрито для благої вісті спасіння.За свою дитячу щиру віру й любов, простоту серця вони сподобились першими поклонитися Христу.

Ведучий№1. Село. Українська хата. Святий вечір напередодні Різдва Христового. Ось господарі - Одарка та Степан - готуються до свята. Степан мете хату,хоче винести сміття.

Одарка. Хто у Святий Вечір сміття на вулицю виносить?! Ти хочеш, щоби про нас люди балакали?

Степан. Чого сваришся, ти краще порайся скоріше, а то з голоду померти можна. Давай скоріше збирай на стіл і будемо їсти!

Одарка. Хто це до першої зірки їсти сідає?

Степан. Ти правду кажеш, треба зачекати.

(Одарка.перед іконами хреститься). - Сьогодні таке свято, що і небесні світила, і земля, і люди мають розщедритись на весь рік. Отож, небесні й земні сили єднаються.

(Заходить господар. Стає посеред світлиці, тримаючи перед собою Дідуха). Степан: Помагай, Боже! Несу злато, щоб увесь рік ми жили багато. (Ставить Дідуха на Покуті).Вітаю із щастям, здоров`ям, і з цим Святим вечором. Щоб ми в щасті та здоров`ї провели ці свята і других дочекались!

Одарка.: Ставлю на стіл усе, що приготували до вечері.

Степан:Першою на стіл треба ставити кутю, бо сьогодні це найголовніша страва. (Розставляє страви).

Одарка; Ой, вже зірка зійшла! Час за стіл сідати. (Ставить кутю на Покуті. Лунає стукіт у двері. За вікном задзвонили дзвіночки, засурмив ріг. Почулися голоси.)

Одарка: Ой, хтось до хати йде, чи не колядники?(Ідуть колядники і співають пісню, несуть зірку).

Одарка. Степане! Та це, мабуть, колядники прийшли, одчиняй скоріше двері!

1 колядник : Дніпро обняв дзвінкі Карпати, А в хаті вже кутя і сіно. Дозвольте заколядувати. З Різдвом Христовим, Україно!

Одарка та Степан (радісно). Колядуйте, колядуйте! (Колядники колядують. )

2 КОЛЯДНИК:Мороз тріщить, і віхола мете А на порозі в нас -- різдво святе.
Зійшла зоря різдвяна, ясно сяє Зоря провісниця на темнім небокраї.
Сьогодні кожен славить і віта
Народження Спасителя Христа.
1колядник: Нова радість стала,яка не бувала
над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.
Та зоря різдвяна сяє -- дивна, срібно-золота,
усім людям сповіщає про народження Христа

3 колядник .Зірничка з неба світло кидає, Христос - дитятко нині рождаєсь. Світи, зірнице, Христу й Марії, Кріпи в нашім серці віру й надію. Хай ця зірничка в різдвяні свята Несе нам щастя по наших хатах Здоров'я, втіху, пошану від свята Багатства і долі на многії літа.

2 колядник Маленький Ісусик не спить, дрімає,своїми рученятами весь світи обіймає. І вашу хатину, і вашу родину,і всю Україну - Христос ся рождає!Добрий вечір вам!Дайте дохід нам!Як не дасте доходу -перевернем хату на воду!

Одарка: Дякуємо.Степане пригости колядників за таку коляду.

Одарка та Степан виносять коровай і ламають його, хочуть розділити на всіх. (Чується спів колядників, заходить друга група колядників.) Усі заходять до хати з колядою «Пане,пане господарю»На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки.

Звіздар (стукає тричі палицею із звіздою):
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим, ґаздо, нас прийняти
Прославляти Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.

Українка1:Мир тобі, українська хатино! (в церкві святине) Хай Святиться тут Боже Ім`я!Хай панує між нами щоднини Щире слово і Правда жива Хай думки і серця нам єднає всеблага християнська любов! Досить смутку! Нам Ангел звіщає, що на землю Месія прийшов!

Українка2:

Діва Марія родила хлоп’ятко,

Богом обіцяне Дивне Малятко

В яслах на сіні воно спочиває

Військо небесне про славу звіщає.

Людям несе воно щастя і долю,

Нищить кайдани гріховну неволю

Мир на землі хоче всім дарувати

Вбогу людину із Небом з’єднати.

Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.

Пастушок 2: Позолотила доди, гори,
Ліси, далекії простори,
І дивен голос розстелився,
Із неба Ангел нам з'явився.
дзвонять дзвоники,входять Ангели.

Ангел 1: Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.
Ангел 2: На світ цей грішний нині
Прислав Господь свойого Сина.
Він народився у яскині.
Де бідні люди, де бидлина.
Ангел 1: Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь!
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте!
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!

Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті,
Перестаньте сумувати!
Ми вам новину принесли, що всі темні сили щезли.

Пастушок2: Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до того Вифлеєму — в ту країну незнайому, де Пречиста Сина мала, світ добром обдарувала.
Пастушок 3: Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами.
Там Ангели стали в лаву
Й заспівали Богу славу.
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина!
Коляда " Во Вифлеємі нині новина " .
Заходять три царі.

Цар 1: Мир Вам діти українські,

Щастя, радість у цей час.

Ми ідем до Вифлеєму,

Просим помочі у Вас.

Цар 2: Поки зірка нам світила -

Легко було нам іти.

Але раптом якась сила

Ясну зірку загасила!

Цар 3: Ніби хмара небо вкрила,

Нам дорогу заступила,

Щоб не сталося біди

Ми прийшли до Вас сюди

2 пастушок: Справді, браття, що за сила ясну зірку загасила?

Жид (вбігає) : Ох, витаю ясне панство!
Які благородні панове!
Я щиро радий вас вітати
І прислужитись вам готовий —
В дорогу можу щось продати.

Жидівка: І далеко, добрі люди? Може в корчмі лєпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси, Водка, піво, ананаси... Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з'їсти.

Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати,
Бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати
Усі чесні люди.
Царі відходять на другий план.

Жид: Ну, то купіть собі краму
У моїй крамниці.
Будуть тішитися ним дуже
Ваші молодиці!
А як грошей забракує,
То Моісєй Якович вам радо заборгує.

Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш,
А потому не даруєш,
Людей з хати виганяєш
І маєтки забираєш.
Пастушок 2: Гей, спровадьте жидів з хати,
Ми не хочем торгувати.

Жид: Що?! Жида з хати виганяти,
Мошка в плечі випихати?
Щоб до вас Біда прийшла,
Щоб вам Циган коні вкрав,
Щоб вас Чорт у пекло взяв!

Чорт: Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!
Де нишпорять шахраї,
Там товариші мої.
А де всякі чарівниці.
Там мої рідні сестриці.
Бо я жвавий і моторний,
Тілько що я трохи чорний.
Тому й ім'я таке маю —
Чортом мене називають.

Циган (заходить):
Добрий вечір, ґаздиноньку!
Слава Богу, що покликали...
Бо мороз надворі (нюх, нюх) ,
Ой, як смачно салом пахне
У вашій коморі!
Я є циган щедрий,
У мію робити,
Кую, дую та й краду,
В мію ворожити.
Можу навіть жінку вкрасти,
У кого є файна.
Можу коника гнідого
Вивести з і стайні.
Можу ложку підгострити,
Голос підкувати,
А як дасте кусень сала — на скрипці заграти.
Чорт: Добре, цигане і жиде,
Так треба робити,
Я подбаю, щоб вам в світі
Було добре жити.
Ану, цигане, заграй
Хоч би на гармошці,
А я з Мошком та сарою погуляю трошки.
Чорт, Жид, Жидівка та Біда танцюють циганочку.

Пастушки: Боже, Боже, поможи
Позбутися цієї сатани.

З'являються Ангели, нечиста сила відходцть вбік.

Ангел 1: Мир вам, браття мої милі,
Тут слабкі пекельні сили.
Нічого ся не лякайте,
Тільки віру в Бог а майте.
А хто Бога споминає,
То там місця Чорт не має.

Ангел 2: Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.
Хто горілки не буде пити,
Бари буде обминати,
Жінку, дітей шанувати —
Той завжди щасливий буде,
Й любитимуть його люди.

Жид (до Цигана) : Чуєш. що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
З чого Мошко буде жити?

Чорт (до Мошка) : Не журися, любий свате,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жили.

Ангел 1 (до Чорта):
Йди геть від них нечиста сило!

Звіздар: Геть, шубавці, з хати!

Жид: Ну-ну-ну!
Я вам, гайдамаки, ще свого докажу,
Я про вас усіх Іроду розкажу!
Циган, Чорт і Мошко втікають,
за хвилю входить цар Ірод з воїнами.

Ангел2 :Гляньте, чи не для біди Ірод цар іде сюди!

Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?!
Ірод: Що за крики тут у хаті,
Я вас хочу запитати.
І скажіть також мені,
Хто за люди ви такі?
Це ж чому до Вифлеєму Хтось так поспішає? Хто так вільно в моїм царстві і кого шукає?

Жид: Найяснійший, світлий царю,
Вони слугу твого вірного зобиджають,
А тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.

Пастушок 1: Ти є цар, та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.

Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха твоя дорога!

Ірод (грізно): Що?!!

Жид: Мій Царю, вони тут повідають
Про такії вісті,
Що цар світу народився...
В Вифлеємі місті!

Ірод (до воїна) :
Який там цар?! Що він плете?

Воїн: Мій царю, кажуть , що новина —
Що породила Діва Сина.
Месію начебто — Царя усього Світу!
Обіцяного в Заповіті.

Ірод: Ха-ха! Зуміли розсмішити!

Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,
Котрим відомо, що родився новий Цар,
Новий Землі Володар.
Ірод: Хто? Що? Месія? Цар?
Ти щось, певно, недочув!
Ану зараз же, мершій
Поклич мені отих царів.

Цар 1: Ми прийшли не з далекого Сходу

З України віками ідем.

І від свого рідного народу

Ми Христові офіру несем.

Цар 2: Нарожденного Бога ми просим,

Освятити страждальний наш край.

О прийми, наш Ісусику, сльози,

і людей за гріхи не карай.

Цар 3: Ми багатих дарів не принесли,

І без золота й смирни ідем.

Але серденька щирі і чесні

Ми Христові в офірі складем.

Ірод: Що ж, ідіть у Вифлеєм і царю вклоніться,
А назад будете йти — сюди поверніться.
Вкажете і мені путь, куди іти треба,
Бо вклонитися йому в мене є потреба.
Царі виходять.

Ірод: Відколи я вчув оцю новину,
Що новий цар народився,
Не маю спочину. !
Воїни!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! — Так зробіть!
А між ними певно й Він,
Знайде свій смертельний згин.

Воїн: Твій наказ святий для нас,
Ми виконуєм в цей час.

Ірод: І мале дитя в яскині
Мусите знайти ще нині!
Бо інакше — всім вам смерть!

Смерть: О! Хтось закликує за мною, Готова я усіх стинать косою!

Ірод: Смерте люба. Смерте мила,
Т и завжди мені служила,
Всіх косила ворогів,
Всіх — кого я повелів.
А тепер скоси Отого,
Що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився.

До воїна:Гей солдати мої вірні!
Воїн: Ми тут, царю!
Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті?
Воїн: Так, мій царю!

Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий,
Нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
Ніщо безслідно не зникає,
І над катом кожним лютим
Меч долі звисає.

Ангел 2: Знай же, Іроде лукавий, — ось тобі новина:
Межи дітьми не убили ви Божого Сина!

Ірод :О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт ущент душила!
Прилинь, махни косою раз і вдруге,
Нехай згинуть з світу усі добрі люди!

Смерть (немов відлуння) : О -го-го-го!
Ні, синку, нам їх не здолати.
Тож зупинись й ходи зі мною
У темряви і вічності палати.
Бо мале Дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я Йому служити,
А тебе я маю вбити.

Чорт (захекано):
Пройшов-я тисячі доріг,
Стоптав я тисячі чобіт,
Аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха!
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
Чорт приступає до Ірода.
Ірод: Гей, сторожа!

Смерть (відганяє косою воїнів) :
Вона вже не поможе.
Ірод; О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу — усю тебе я озолочу!

Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину,
Пішли зі мною в домовину!

Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю,
Тебе в смолі я покупаю!
Ходім зі мною в пекло,
Там нам з тобою буде тепло!
Смерть косою за шию забирає Ірода,
Чорт підштовхує його рогачем.

Ангел2: Пропадай же, сатано!
Не для тебе се вікно!
А ви, дітки, не лякайтесь -
Батьків своїх не цурайтесь.
І вас Господь не упустить,
Та до неба всіх допустить.
Будете там вічно жити,
І його за все хвалити.
Лише Бога величайте,
І для нього заспівайте!

Ангел 1: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами вашими серце керує,
Хай злоби і заздрості згине отрута,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!
А нині ми разом Ісуса вітаймо І
славу во віки Йому заспіваймо.
Коляда " Небо і земля нині торжествують " .

Ангел 2: Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.

Ангел 1: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з вас запам'ятав,
Як гірко Ірод умирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав.

Ангел 2: Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть —
То вас Бог буде любити,
Буде вас благословити,
Пошле вам щасливу долю
І удома, і на полю.

Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу!
Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, треба щастя побажати.

Пастушок 3: Дім добром обдарувати.

Пастушок1: Я Вам дарую зеренця жита, -
Хай вродить нива, дощем полита,
Ніколи хліба хай не бракує,
Хай у Вас достаток завжди гостює!

Пастушок2: Я Вам дарую зерно пшениці,
Щоб Ви діждали з нього сториці.
Пшеничне зерно - прикраса поля,
Хай з нього вийде Вам добра доля!
Пшеничне зерно ясне та красне, -
Хай же Вам світло в серцях не гасне,
Бо знайте: світло - знання й наука,
Кращої долі добра порука.

Пастушок3: Я Вам дарую зерно яблучне,
Зерно багате та й пожиточне,
Велику силу те зерно має,
Бо з нього яблуня вгору зростає.
Хай же так рід Ваш росте широко,
і так глибоко, і так високо.
Хай добрим вчинком він зацвітає
І весь наш нарід хай прославляє!

Звіздар:Віншую Вам добрі люди,що Христос родився,
Що народ наш український від ярма звільнився
Не всі Христа бачили, не всі Христа знали,
Не всі наші українці Рождества діждались
Ті, що в полі, ті, що на Сході, ті, що на Сибіру,
Що понесли Хрест і муку за Христову віру
І ми нині рожденного всі Ісуса просим
Нехай наша Україна своє і'мя носить
Нехай носить, ще й голосить, нехай прославляє
Нехай в нашій кожній хаті Христос ся Рождає!

Українка:Хай родиться в полі жито й пшениця,
Хай хліб-сіль будуть у Вашій світлиці.
Щоб Ви в своїм домі всі були здорові,
І щоби було у Вас всього доволі!
Хай сипляться гроші вам дощем із неба,
Й Господь посилає усе,що Вам треба!
Хай щастя стукає у двері, хай заходять до оселі
Радість,злагода та спокій і любов на довгі роки!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!!!

Українка 2:А тепер вам, чесні люди, хочем побажати За те, що так щиро прийняли до хати. Нехай Бог благословить вас своєю рукою, Й далі в щасті проживайте, у добрі, в спокою. Хай Пречиста Діва своїм омофором Захищає вас від злого з усім вашим двором. Хай пісня не згине у рідному краю, Калина хай квітне в зеленому гаю. Хай ріднеє слово серця зігріває, А наша Вкраїна нехай процвітає. Христос ся рождає!

Жид (вбігає, захекано) :
Зачекайте, зачекайте,
Ви так просто не втікайте,
Ви так просто не ідіть,
Як прийшли, то шось просіть.
Господарі тут — хороші,
Вони мають грубі гроші:
Є доляри, троха гривні — Вони дати нам повинні.
Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити:
Тра' горілку, треба ш-шнапс-с,
Шоб ми пам'єтали вас!
А ше ковбаси і сала,
Шоб нас не лишилось мало,
А ше піввідра салату,
Шоб дійшли ми в крайню хату,
І конхвети в чоколяді,
Шоб дівчата були раді.
Як нам всьо тово даєте —
Проблем мати не будете,
Буде як і буде з ким,
Буде де і буде чим.
Буде вам усе вестися,
Приростати і нестися:
Гроші, діти й пацючки —
І великі "зірочки" (для військових)
Гроші, діти і пацята — все привалить вам у хату.
Й буде всьо nаtürlich gut аlles, аllеs nісht kарut!

Ангел 1: Прощавайте, мир в цій хаті,
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу,
Тільки вірте в ласку Божу!
Ласка Божа вас спасе,
Край і нарід піднесе!

Звіздар: Ми на тому, добрі люди,
Коляду кінчаєм,
Щастя-долі цьому дому
Щиро всі бажаєм!

Виходять з колядою «добрий вечір тобі»

"ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ"

 « День відкритих дверей» 

Ведучий: Доброго Дня дорогі друзі! Ось промайнуло миттєво ще одне красиве літо, наповнене бурхливими та сонячними подіями, які відбувалися з нами і я надіюсь будуть давати нам сили та надихати нас у важкі хвилини. Щиро і радо вас вітає Белзький будинок дитячої та юнацької творчості.

Ведуча: В цей осінній день ми гостинно відкриваємо двері для всіх тих, хто прагне удосконалення, пошуку нового, хто вміє фантазувати, мріяти, веселитись, співати і танцювати.

Ведучий ;А зараз настала мить, поринути нам усім, у світ навчання, яке несе із-собою красуня Осінь. Зустрітися із шкільними друзями, яких не бачили в продовж літа Подія, яка зібрала нас усіх, спонукає до теплих та добрих слів.Традиційний день знань Ви відсвяткували 1 вересня. А сьогодні перед Вами, щиро відкриває свої двері, Будинок школярів.

От і вересень заходить,

Золотить навколо все

На своїх багряних крилах,

Рік навчальний він несе.

Увага! Увага!
Спішіть поспішайте!
Господарі й гості,
Ідіть, не минайте!
На свято Вас просим

Гуртом, поодинці

Чекають на Вас тут
Словесні гостинці.
Гей, дорослі і малята,
Всіх ми раді привітати!
Всіх запрошуєм на свято!
Буде посмішок багато,
Буде радість, буде казка.
Відпочиньте, ви, будь ласка.
Сьогодні наше свято
Відкритих день дверей.
Отож, часу не гаймо
Багато в нас ідей.
Дужче музика заграє,
Наше свято вже триває,Зараз всі ми потанцюєм,
Поспіваєм, пожартуєм.

Ведучий: Попереду новий навчальний рік. І цей рік буде сповнений цікавими подіями, новими зустрічами, веселими іграми, цікавими конкурсами…: Змаганнями, концертами, та багатьма іншими цікавими справами.



Ведуча: У будинку школярів дуже цікаво. Є безліч різноманітних гуртків, кожен може знайти справу до душі, може реалізувати себе в тому чи іншому напрямку



Ведучий : А зараз, ви зможете в цьому переконатись і познайомитись ближче з гуртківцями, бо кожен із них поспішає представити гурток в якому навчається.



Вокальний гурток: В будинку школярів, ми вже прижились,

Правил добрих ми навчились,

Ос послухайте ви їх,

І дотримуйтесь усіх.



Перше правило: учись!

Чуєш? Звук летить у вись



Друге правило: трудись!

І ніколи не лінись.



Бути чесним і правдивим,

Третє правило ми вчили



Бути другом незрадливим

Ми – за тебе, ти – за нас.

Четверте правило у нас .



П’яте правило – співати!

В конкурсах перемагати.


Ведуча:Для вас, із піснею «Школярі» вихованці вокального гуртка Я думаю ви здогадались це діти,які відвідують вокальний гурток


Танцювальний гурток: Нас учителька збирала,

І до свята готувала.

Готувала, як в перший раз,

Скільки справ було у нас!



Під рахунок ми стрибали,

Падебаски повторяли.

Обертаси – справжні муки!

Від напруги терпнуть руки


Нам би відпочить хвилинку,

Присісти, потягнути спинку…

Та коли ж? Весь час веди

Голубці – туди й сюди



Від рахунку в’януть вуха,

Треба так уважно слухать !

Потім, треба танцювати

І дистанцію тримати.



Ведучий: Як ви вже зрозуміли, це старанні танцівники, які із задоволенням вивчають хореографічне мистецтво

Ведучий: Ти любиш малювати?



Ведуча: Ти б краще запитав, чи я вмію.

Ведучий: А я знаю дітей які не тільки вміють, але й роблять це із великим задоволенням.

Гурток малярство на склі, і сувенірна іграшка

.
Танцювати і співати

Всіх навколо звеселяти,

Все це добре, але ми –

Нам малювати до снаги.



В руках в нас фарби олівці…

Так! ми справжні молодці!

Іграшки робим із тканини

Малюємо на склі картини.

Цього навчитись, не дуже складно,

Якщо робити все доладно!



Бісероплетіння: До бісеринки бісеринка,

Так повторити кілька раз,

Ось і намисто є у нас.

Усе потрібно рахувати,

Усе складати, відміряти…

Щоб бісер весь не розгубити,

Потрібно швидко все зробити.

Ведуча: Ой, мені б так! все я записуюсь в гурток «Бісероплетіння», бо як і кожна дівчина, я дуже люблю прикраси .

М’яка іграшка: Нової іграшки я хочу,

В своїй уяві її бачу,

Сама собі її пошию,Бо це робити, добре вмію.

Ведучий: Якщо хтось має креативну фантазію і хист до вишивки, то гурток «М’яка іграшка» саме для вас.



Розпис писанки: В руках у мене писанка,

Вона є не проста,

Намалювала її я.

Для мене дуже дорога

У ній уся моя душа.

Ведуча: Ти уявляєш, як приємно, коли у великодньому кошику красується писанка, намальована своїми руками – це ж справжнє диво.


Ведучий: Почекай, це ти ще квітів із паперу не бачила,

від них ти точно будеш у захваті

Паперопластика: Які чудові ніжні квіти

Чарівність їх милує взір.

Якщо життя у них вдихнути,

Всі оживуть вони – «повір!»

Вони нев’янучі, прекрасні,

Такі барвисті, чарівні.

Хоча повірити в це важко –

Це був лише простий папір.



Ведуча: Я в це не вірю, лише папір, і вони ніколи не зівянуть. Фантастика.

Пісня

Театральний:

У дитячому театрі.
Затихнув гомін.
В залі згасло світло,
і, враз заполонивши всі чуття,
розсунулась завіса…
І розквітло життя — мов казка,
й казка — мов життя

Ведуча Наше свято співпало із святом вчителя. Тому у цю мить хочемо привітати директора нашого будинку школяра Біловус Наталію Василівну і наших керівників гуртків: Іванусу Олександру Євстафіївну, Іванусь Галину Іванівну, Бубній Галинну Михайлівну, Бубній Ольгу Михайлівну і всіх вчителів ,які розвивають таланти у дітей, дарують нам крила на яких ми відлітаємо у доросле життя.

Вітаєм з Днем учителя вас,

Культури і освіти днем прекрасним.

Хай учнів радує не раз ваш труд

Що сяє світлом непогасним.


Завжди ви поруч із дітьми

Тому сьогодні хочем побажати

Нехай відрізок цей життя

Для вас всіх буде як багаття

Палати довгі роки у серцях.

Ми хочемо вас привітати
У цей святковий осінній день
Тепла і сонечка побажати
І щоб радісно вам було кожен день!


Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,
І радість на серці, і хліб на столі.


Хай сміхом й веселістю повниться хата,
Родина хай буде здорова й багата!
І мрій, і бажань, і наснаги творити,
Щоб серцю хотілося жити й любити!
Хай учні шанують, повагу дарують,
Злагода й мир у житті хай панують

Нехай вам сонце завжди сяє,

Нехай вас Бог благословляє,

Щоб ви роками молоділи,

Дітей,ще й внуків наших вчили

Усі ми щиро вас вітаєм.
Щастя, здоров'я й успіхів вам бажаєм,
Дай вам, Боже, ще довго молодіти,
Та й не одну осінь ще з нами зустріти.
За те тепло, що в серці нам вкладаєте,
Любов до рідної землі,
За те добро, якого нас навчаєте,
Спасибі, дорогі учителі!

Ведучий: Тут вчителі на славу, навчать своєї справи

Порадять та поможуть у досягненні мети

У серцях дитячих посіють зерна праці

Завзяття, натхнення. Любові й доброти.

Ведуча :Міцна хай буде вся наша родина

Своє коріння плекаймо й бережім

Хай українська мова і пісня солов’їна

Підніметься і зазвучить як грім.


звучить пісня у виконанні дітей

Ведучий: Ми щиро раді що ви завітали до нас

Зустрічатися будем багато ще раз

Зимою, весною, завжди в вільний час )

Двері Будинку відкриті для вас.

Дуже дякуємо за увагу.

"У ЗИМОВОМУ ЛІСІ"

Зал прибраний під зимовий ліс ,штучні деревця притушені снігом на деревцях висять зроблені з картону годівнички. Заходить ведуча ,одіта як лісова фея,і ведучий,одітий як лісник.


Ведуча: Зима - це казковий час року, який несе за собою відчуття радості, веселощів і очікування дива,

Ведучий:Катання на санках, гра в сніжки, лижі, різдвяні свята, море подарунків та сюрпризів, все це чекаємо ми від зими. Дерева, накриті сніговою ковдрою, привертають увагу кожної людини. Казкову природу дарує нам зима. Для багатьох дітей ця улюблена пора року.

Ведуча:За календарем зима починається 1 грудня. Астрономічним по­чатком зими вважається 21 або 22 грудня — день зимового сон­цестояння. У цей час внаслідок відхилення осі землі від площини орбіти на північну півкулю потрапляє менше сонячної радіації. Приблизно 22—23 грудня встановлюється найдовша ніч і найкоротший день. Кінцем зими вважається день весняного рівноден­ня — 22 березня.

Ведучий:Перший період — м'яка зима — характеризується тим, що мо­рози й снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій половині січня).

Другий період — холодна зима — починається із середини січ­ня. В цей час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози.

Найхарактерніша ознака зими — випадання снігу. Сніжинки — шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з во­дяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці (лапатий сніг).За умов високої вологості повітря випадає сніжна крупа. В сильний мороз при ясному небі випадають кристали у вигляді голок.

Ведуча: От і до нашого лісу завітала морозна зима. Наші лісові друзі ,деякі впали у зимову сплячку,а деяким приходиться здобувати собі харчі з під зимового снігу . Інколи звірям і птахам буває дуже важко і багато з них гине. Тому ми вирішили допомагати їм, і до цього ми хочемо залучити вас.

Дівчинка(одіта ,як зима):

А Земля, мов казка, чарівна і біла,
В інії дерева, скрізь сніжок лежить.
Де весною річка ніжно голубіла,
Там сьогодні біла стежечка біжить.

Всюди тихо-тихо, спокій. Мріє тиша.
І такий чарівний, дивовижний світ.
Гілка не шелесне, вітерець не дише.
Лише червоніють снігурі між віт.

Заходять дівчатка – сніжинки під музику танцюють танець сніжинок,а ведуча зачитує під час танцю вірш .

Білі-білі лебеді
Налетіли,
Ніжним пухом-пір'ячком
Сад укрили.
Я одну сніжиночку
Упіймала,
Та вона сльозинкою
Раптом стала.
Бавтеся, сніжиночки,
Веселіться,
Лиш долоньки теплої
Стережіться.

Сніжинки виходять,заходить хлопчик.

Хлопчик (одітий як лісовичок):

Гей, у лісі на горісі
Листячка не стало —
Гей, у лісі на горісі
Пташенятко спало.
Зима вколо, доокола
Сніг і метелиця —
А пташині - небожині
Яр-веснонька сниться..

Ведучий: Авжеж цієї прекрасної пори не побачиш багато пірнатих, залишаються тільки най витриваліші: синички ,горобчики ,снігурі,це одні з тих ,яких ми найчастіше можемо побачити. Зимівля птахів пов'язана з труднощами добування необхідної і більшої проти літа кількості поживи. Це зумовлюються як змен­шенням кількості їжі (зникнення багатьох комах, обсипання на­сіння, ягід), так і меншою можливістю добути її у зв'язку із змен­шенням світлової частини доби, наявністю снігового покриву, за­мерзанням більшості водойм.

Ведуча: Деякі з наших зимуючих птахів (горобці, галки, ворони, граки) тримаються поблизу житла людей і живляться різними відходами. У холодні дні вони сидять, настовбурчивши пір'я, а у відлигу ку­паються, влаштовують бійки. Зерноїдні лісові птахи (снігурі, омелюхи) взимку блукають у пошуках корму. Омелюхи взимку живляться виключно ягодами, які ковтають цілими. М'якуш ягід перетравлюється в шлунку, а кісточки птах викидає. Заносячи на значну відстань насіння, омелюхи сприяють поширенню багатьох порід ягідних дерев і кущів.

Ведучий: Зовсім інакше їдять ягоди горобини снігурі. Вони викидають м'якуш, а споживають кісточки. За залишками ягід можна впізна­ти, хто гостював на горобині. Озброєні міцним дзьобом дятли добувають комах з-під кори або довбають ялинові чи соснові шишки. На пеньку або в розга­луженні гілок дятел влаштовує «кузню», в якій закріплює шишки. Роздовбуючи їх, він виймає насіння, яким живиться. Часто біля «кузні» дятла підгодовуються дрібні пташки — синиці, чечітки . Осілі птахи — тетеруки, глухарі, куріпки — взимку переміщу­ються по угіддях.

Ведуча:Шишкарі взимку виводять пташенят. Така особливість пов'я­зана з тим, що у зимовий час вони не мають нестачі в кормі — насінні хвойних дерев. А навесні, коли вилітають молоді пташеня­та, насіння легко добувати з шишок, які розкриваються. Взимку під час ожеледі маленьким пташкам важко добути корм і вони часто гинуть від голоду і холоду. Великі птахи — тетеруки, куріпки інколи стають жертвами сніжного полону. Хо­ваючись від холоду, вони зариваються на ніч у сніг. Якщо утво­рюється міцний наст, вони не можуть вибратися з-під нього й знесилені гинуть)

Дитина розказує вірш (Зимові птахи)

Зимові птахи . Їм потрібна турбота
людей, що живуть біля них,
бо прийде зима вже холодна і люта
і не перебудуть днів вони тих.

Людина хай зробить для них годівничку,
і хліба накришить туди.
Пташки ж прилетять до неї всі разом,
і будуть кружлять навкруги.

І радість в душі переповнить людину
за вдячність пташину таку.
Й щаслива вона, ще і грона калини
туди покладе досхочу.

Звучить легка музика, чути спів пташок. Заходять синичка, снігур, горобчик,зайчик і діти.

Ведучий: Ой , а хто ж це до нас завітав?

Дитина:

По дорозі зайчик скаче,

Сніг глибокий, зайчик плаче,

Змерз він дуже, і тремтить,

І не знає, що робить.

Де спочити, де присісти?

Щось поїсти.

Треба швидше у лісочок,

Де стоїть старий пеньочок.

Сніг лапками розгрібати

І корінці там шукати.

Аби кори трохи згризти....

Ой, як хоче зайчик їсти!

Зайчик:

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,

Тепла давно нема.

Дитина:

Снігурі на гілці, мов яскраві квіти

Снігурі не хочуть в теплий край летіти.

Де морози люті, де сніги завзяті,

Снігурі лишились зиму зимувати.

Снігур:

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні

Дитина:

Дві синиці-жовтогрудки
Прилетіли до вікна,
Де в новеньку годівницю
Ми насипали пшона.

Дві синиці - жовтогрудки
Кличуть в гості снігурів.
Прилетіли гості добрі —
Білий сніг замайорів.

Хай танцює годівниця
Серед білої зими.
Хай злітаються всі птахи —
Добрим гостям раді ми!

Синичка:

У лісі повно снігу
І тихо — як у вусі.
В той ліс приходить Казка
У білому кожусі.
Присяде на пеньочку,
І лісові звірята
Збігаються до неї,
Щасливі, як на свята.

Дитина:

В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
Сніги, мов білі килими,
І долі ні зерна.
Я хліба накришила їм,
Посипала пшона.
Горобчики наїлися,
І, наче у теплінь,
Всі радо розлетілися:
Цвірінь-цвірінь-цвірінь!

Горобчик:

— Цір-цір, цір-цір!
Вийди, Тарасе, надвір!

Синичка:
— Час-час, час-час,
Вийди Марусю, до нас!

Снігур:

— Цинь-цинь, цинь-цинь,
Хлопчику, зернятко кинь!

Горобчик:

— Ціть-ціть, ціть-ціть,
Нас рятувати спішіть!

Всі пташки:
— Цір -цір, ціть - ціть,
Діти кохані, спішіть!
Цинь - цинь, час-час,
Подбайте, діти, про нас!
На сніданочок для пташки
Киньте зерен, киньте кашки.
Ми ж все літо працювали,
Сади з черви обчищали,
Ще й співали всім на втіху,
Світ навколо звеселяли!
Цір – цір - цір!

Виходить група дітей і співає пісню «Це зима»

Ведучий: А скажіть мені чи задумувалися ви – як братам нашим меншим взимку живеться? За своїми повсякденними клопотами люди навіть не помічають труднощів, з якими стикаються в зимову пору пернаті друзі. Так, багато з них відлетіли в теплі краї і ми з нетерпінням чекаємо їх повернення, бажаючи знову почути дзвінкий спів. Адже зі пташиним співом приходить весна. Та як бути тим птахам, які залишаються поряд з нами взимку?

Ведуча: Ну,чому ти так кажеш не всі такі. От Тарасик і Марічка нам розкажуть, як вони допомагають пташкам взимку.

Тарасик:

Годівницю для пташок

Майстрували ми завзято,

Об’єдналися в гурток

Я, дідусь і тато!



Завітайте до нас в гості

Пташки - невелички:

Снігурі, горобчики,

Синички-сестрички.



Кожен їжу тут знайде

До душі, за смаком,

Горобці – насіння, хліб,

А синички – сало!



Холод лютий на дворі,

А у пташок свято:

Їм зробили годівничку,

Можна зимувати!



Марічка:

На горісі годівничка,
Прилетіла туди синичка.
Цілу зиму в нас вона,
Ця пташина чарівна.
Холод і вітер надокучив,
Був сердитий він і злючий,
Мучив пташку чарівну
Аж по саму, по весну.
Ми синичку рятували.
Крихти хліба їй кидали,
Від морозу вберегли
І померти не дали.
Дякувала нам синичка
За тепло і годівничку.
Підлетіла до вікна
Й попрощалася вона.

Ведучий: Але ж ви ,що допомагаєте пташкам. Ми всі повинні брати участь у таких випадках. Друзі, а давайте пограємо з вами гру і дізнаємось наскільки ви знаєте птахів.

Гра «Хто це?» Учні по черзі беруть картинки із зображенням птахів, щоб інші не бачили, що там намальовано, і описують птаха за планом, записаним на дошці. Учні відгадують, що це за птах. Якого кольору пір'я? Який хвіст, дзьоб, ноги? Чим живиться? Де живе? Зимуюча чи перелітна птаха?

Ведуча: Діти, що ми можемо на прощання пообіцяти птахам?.

Дитина:

Сніг-сніжок! Сніг-сніжок!
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема —
Замела усе зима...
Ой ви, пташки куцохвості.
Наші друзі, наші гості.
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно.

Дитина:

Ніколи не зробимо шкоди ми пташці у ріднім краю. Нехай звеселяють природу - співають для нас у гаю. Ми друзі і вірні, і щирі, бо ми бережем повсякчас Пташок, що літають у вирій, і тих, що зимують у нас.